Старообрядницькі ікони займають особливе місце на антикварному ринку. Їх створювали іконописці, які дотримувалися традицій та канонів, що існували до церковної реформи XVII століття.
Через розбіжності з офіційною церквою багато таких ікон вилучалися, знищувалися або переховувалися віруючими. Саме тому до наших днів вони дійшли у значно меншій кількості, ніж інші пам’ятки православного мистецтва.
Про основні ознаки старообрядницьких ікон розповідають наші експерти з антикваріату.
1️⃣ – Особливості сюжетів
Старообрядці використовували іконографічні сюжети, які практично не зустрічаються в офіційній православній традиції XVIII–XXI століть. До них належать ікони: «Спас Благе Мовчання», «Спас Мокра Борода», «Спас Яре Око», «Богоматір Огневидна», «Святий мученик Христофор Псоглавець», «Микола Відворотний», священномученик Авакум, Андрій Денисов, «Страшний Суд», святі Зосима і Саватій Соловецькі, Варлаам Хутинський, Олександр Ошевенський, Сергій Радонезький та інші.
Для людини, яка не займається антикваріатом або колекціонуванням ікон, визначити подібний сюжет самостійно буває складно. Саме тому професійна оцінка допоможе швидко встановити походження та приблизну вартість ікони.
2️⃣ – Велика кількість написів на полях
Однією з характерних ознак старообрядницьких ікон є численні написи на полях та навколо основного зображення. Часто вони виконані старослов’янською мовою із застосуванням скорочень та символів, незрозумілих для сучасної людини.
Якщо стара ікона, яка дісталася вам у спадок або була знайдена серед сімейних речей, містить багато написів та позначок по краях, це може свідчити про її старообрядницьке походження. Остаточний висновок допоможуть зробити спеціалісти з оцінки ікон.
3️⃣ – Двоперстя замість триперстя
Питання перстоскладання стало одним із ключових у протистоянні між старообрядцями та офіційною церквою після реформ патріарха Никона.
У старообрядницькій традиції благословення та хресне знамення зображувалися двома пальцями – це так зване двоперстя. Саме тому на багатьох старообрядницьких іконах святі та Христос мають характерне двоперсне благословення.
Водночас, на іконах написаних після церковної реформи в офіційному православному середовищі переважає триперстя. Винятком можуть бути лише ікони XVI–XVII століть, створені ще до розколу церкви.
4️⃣ – Особливості написання імені Ісуса Христа
Ще однією важливою ознакою є написання традиційних скорочень імені Ісуса Христа. Після церковної реформи набули поширення написи «ІІС. ХС.», тоді як старообрядці продовжували використовувати давніший варіант «ІС. ХС.». Саме тому на багатьох старообрядницьких іконах XVIII–XX століть можна побачити стародавню форму написання.
Звичайно, лише за однією абревіатурою робити остаточні висновки не варто, однак ця ознака часто допомагає експертам правильно атрибутувати ікону.
5️⃣ – Незвичні образи святих та символічні зображення
Після реформ патріарха Никона було обмежено використання деяких традиційних образів, які раніше зустрічалися в давньоруському іконописі. Одним із найвідоміших прикладів є святий мученик Христофор Псоглавець, якого іноді зображували у вигляді людини з головою собаки. Подібні ікони активно вилучалися та знищувалися, тому сьогодні вони зустрічаються досить рідко.
Саме через свою рідкісність та історичну цінність такі сюжети часто коштують дорожче за більш поширені старовинні ікони.
6️⃣ – Відсутність нових святих та пізніх іконографічних сюжетів
З часом православна церква канонізувала нових святих, з’являлися нові іконографічні образи та варіанти традиційних сюжетів. На іконах офіційної церкви можна зустріти зображення блаженної Ксенії Петербурзької, преподобного Серафима Саровського, праведного Іоанна Руського, святителя Димитрія Ростовського та багатьох інших святих, канонізованих вже після церковної реформи.
Старообрядці ж прагнули зберігати традиції давньоруського іконопису та дотримувалися канонів, які сформувалися ще до XVII століття. Саме тому подібні нововведення у їхньому середовищі практично не використовувалися.
7️⃣ – Відсутність західноєвропейського впливу
Починаючи з XVIII століття, іконопис поступово зазнавав впливу західноєвропейського мистецтва. Майстри почали використовувати нові художні прийоми, більш складну перспективу, іншу кольорову гаму та реалістичніші образи.
Старообрядницькі іконописці навпаки намагалися зберегти традиції давньоруського письма. Їхні роботи часто нагадують ікони XVI–XVII століть як за технікою виконання, так і за художньою стилістикою.
Саме тому відсутність європейських художніх мотивів також може свідчити про старообрядницьке походження ікони.
Хочете продати старовинну ікону?
Фахівці компанії «Антик Скупка» допоможуть визначити вік, походження та ринкову вартість вашої ікони. Ми проводимо професійну оцінку старовинних ікон, церковного мистецтва та предметів релігійного антикваріату. Ваші вигоди:
💰 Отримуєте чесну та високу ціну за ікону.
📸 Безкоштовна оцінка по фото.
⏳ Економія часу – угода займає мінімум часу.
🔒 Повна конфіденційність.
🏦 Виплата всієї суми відразу – готівкою чи на картку.
1 Comment
[…] окремі старообрядницькі сюжети. […]